Влаштування душової зони без піддону своїми руками

Ванна кімната є невід'ємною частиною будь-якої квартири в багатоповерховому або приватному будинку. Варіанти інтер'єру та сантехніки можуть бути різними, все залежить від розміру приміщення.

Душова без піддону-оригінальний вибір для малогабаритних ванних кімнат. У просторих приміщеннях можна, крім ванної, також розмістити душову зону.

Можливо, самостійно зробити такий варіант без сторонньої допомоги. Просто попередньо слід вникнути в тонкощі монтажу, тому що помилки обходяться дорого: вода може не повністю виводиться, при поломці системи можна затопити сусідів або, відкриваючи дверцята душової, де на підлозі немає навіть мінімальних бортиків, залишки води будуть розтікатися по підлозі.

Трап діляться на кілька видів:

Точковий - компактні трапи, монтуються в центрі приміщення або в кутку, також біля стін. Доступні за ціною.
Лінійний - відрізняються від точкових розміром корпусу. Він має довгасту прямокутну форму і велику пропускну здатність. Монтують біля однієї або декількох стін.
Пристінні  - такі ж, як лінійні тільки встановлюються в стіну.

• При установці душової зони без піддону, слід враховувати висоту приміщення. Під час монтажу трапа, рівень підлоги піднімається мінімум на 10 см.
• Спочатку визначається місце душової кабіни. Потім роблять підготовку для установки трапа. Існує безліч варіантів системи водовідведення, слід вибрати той, який підходить до умов конкретного приміщення.
• У приватних будинках найчастіше встановлюється трап з вертикальним виходом, тому що у нього велика пропускна здатність і можна зробити будь-яку товщину стяжки не побоюючись навантаження на перекриття, як в багатоквартирних будинках.  Горизонтальний відвід має меншу висоту і відмінно підходить там, де є обмеження товщини стяжки.
• Розміри душової кабінки залежить від ванної кімнати. У невеликих приміщеннях роблять душову 100х100 см. також на розмір впливає статура проживаючих в квартирі. Для повних людей підійде простора душова, а для худих підійдуть мінімальні габарити.
• У квартирах роблять душову зону з подіумом. Згідно з нормативами не можна перевищувати навантаження на плиту перекриття. У приватних будинках немає таких обмежень і трап встановлюється в стяжку під час заливки. У багатоквартирному будинку робиться подіум з пінополістиролу. Застосування такого методу не збільшує навантаження на перекриття. Для облаштування подіуму будуть потрібні такі матеріали:
  • мастика або руберойд                               
  • цементно-піщана суміш
  • каналізаційна труба
  • трап
  • оздоблення
• Поверхня планованої душової очищають від старих будівельних матеріалів, бруду і знежирюють. На рівне перекриття наносять гідроізоляцію. Це може бути мастика, руберойд або бітум. Зони, які будуть контактувати з водою – підлога і нижня частина стін, обмазуються гідроізоляційним складом в 2 шари. На всі стики клеїться стрічка, поверх якої теж наноситься даний склад.
• Після того, як мастика підсохла, труби приєднуються до каналізації. Слід зазначити, що робиться нахил труби зі зниженням в сторону стічної труби від 2-3 градусів.
• На гідроізоляційний шар укладаються плити пінополістиролу, що забезпечують утеплення основи і шумоізоляцію для сусідів знизу. Зверху плити заливаються стяжкою товщиною 4-5 см.через тиждень після того, як бетон застиг, зверху конструкції і знизу стін прокладають спеціальну плівку, потім роблять ще один шар стяжки, але вже з ухилом до сторони зливу. Зазвичай роблять з різницею 1 см на метр. Завершальний етап-укладання кахлю.
• Укладання підлогового покриття залежить від сторони ухилу. Якщо розташування зливу посередині, плитка ріжеться так, щоб її правильно укласти. Розміщення зливу в дальньому кутку спрощує монтаж. Підлогове покриття укладається від трапа до стін. Можна красиво обіграти окантовку підлогового покриття або низ, застосувавши інший колір.

Для перекриття душової зони можна використовувати:

• гіпсокартон-робиться огорожу з внутрішніми полками різних розмірів. Єдиний нюанс-товщина стінок від 5 см.даний варіант не зовсім підійде для малогабаритних ванних кімнат.
• скло-практичний і часто використовуваний варіант для зон без піддону. Є різні варіанти скла від звичайного прозорого до матового.
• пластик-простий у догляді, доступний за ціною. Пластикові стінки будуть довго експлуатуватися.
• дверцята з ПВХ-застосовуються для кабін відкритого типу. Засуваються тільки під час прийняття ванних процедур.

Самостійний монтаж душової зони можливий. Слід поетапно вивчити дану тему і не поспішати, адже після установки переробити систему вже не вийде. Перед початком будівельних робіт складається план роботи, продумується конструкція душової і вже після закуповуються потрібні матеріали. Оригінальна душова зона без піддону буде радувати вас своєю красою і практичністю не один рік.